На першому богослужінні листопада, яке в нашій церкві має назву «Зцілення реальне», єпископ Микола Савчук поділився словом на тему «Що кому болить…»
Ісая 53
Крайнощі в ставленні до хвороб
«Усі хвороби викликані демонами…»
Біблія дійсно описує такі випадки, але це далеко не завжди так. До складних ситуацій не можна підходити шаблонно.
«Якщо людина хворіє, це покарання за її гріхи…»
По великому рахунку абсолютно усі хвороби є наслідком гріхопадіння. Хвороба іншої людини — не привід засуджувати, а шанс проявити співчуття.
«Хвороба — це воля Божа, треба терпіти…»
Бог не творив хвороб. Хвороба — окупант. Не мирися із нею.
Повноцінно живи стільки, скільки дає тобі Бог.
Крайнощі в ставленні до зцілення
«Якщо Бог зцілює, то лікарі не потрібні…»
Медицина — це теж Божий дар. За здоровʼя треба боротися усіма доступними методами, окрім гріха.
«Якщо я не зцілений, значить, у мене немає віри…»
Віра є необхідною умовою для будь-якого чуда, але «пульт до чудес» — у Божих руках, а не в наших.
«Оскільки чудеса відбуваються рідко, то не варто й надіятися…»
Якби вони дійсно ставалися щодня, то перестали б бути чудесами.
Ісая 53:4 — як наше спасіння, так і зцілення уже оплачені жертвою Христа.
Разом із тим, ми зможемо пережити усі повʼязані із цим благословіння лише на небі – тільки там уже назавжди не буде ні хвороб, ні болю, ні страждань.
А як же щодо чудес ще тут, на землі? – За них, звичайно ж, слід молитися, от тільки приходитимуть вони у тій мірі, в якій це відповідатиме Божим задумам і користі нашої вічної душі.
Дивіться служіння нижче за посиланням.
